Із каси власною персоною
Почнемо з варіанта «Зарплатний туризм». Такий працівник-вередун ☺ двічі на місяць у встановлені для виплат заробітної плати дні прибуває до каси підприємства. Навіть якщо усі інші працівники отримують гроші на «зарплатно-проектні» чи інші особисті платіжні картки.
Цей варіант вимагає, щоб у підприємства була каса.
Із каси через довірену особу
Є варіант «Довіреність»: вередун видає будь-якому працівнику підприємства (зокрема — директору) довіреності (ст. 244 ЦКУ), які має право засвідчити посадова особа підприємства (ч. 4 ст. 245 ЦКУ). Таку довіреність: 1) не слід засвідчувати тій посадовій особі, яка за нею буде представником вашого працівника; 2) доведеться оформляти на кожну виплату, оскільки п. 28 Положення № 148* прямо вимагає від касира залишати таку довіреність у касі, додаючи до відповідного ВКО або видаткової відомості.
Як і коли гроші потраплять до працівника, вас не стосується і це, очевидно, (було) домовлено в укладеному (хай і в усній формі) між довірителем (працівником) та його повіреним (представником) договорі, на якому, власне, і ґрунтується подібне представництво за довіреністю (ч. 1 ст. 244 ЦКУ).
Цей варіант теж потребує каси.
Якщо ж ці варіанти працівника не влаштовують, то вам доведеться розглянути (та запропонувати йому) інші, що прирікають вас на додаткову біганину.
Через «Укрпошту»
Наступний — варіант «Укрпошта + підзвіт/каса» (так само працює за умови, що у підприємства каса є). Сьогодні «Укрпошта» не скупиться і за переказ грошей бере з юрособи-відправника усього лише 1 — 2 % (див. тарифи за посиланням https://ukrposhta.ua/perekazati/poshtovi-perekazi-v-mezha/opis/). А це не надто вже й дорого…
Зауважимо: по-перше, варіант «Укрпошти» — найбільш часто використовуваний і надійний з «віддалених», оскільки ч. 5 ст. 24 Закону про оплату праці** дозволяє здійснювати виплату заробітної плати поштовим переказом. Причому ця сама норма має ще й «по-друге»: у ній зазначено умову, щоб на такий варіант виплати працівник надав особисту письмову згоду. Ну і, по-третє:
** Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
оплата поштової послуги у вигляді такого переказу лягає на витрати роботодавця
По-четверте, уточнимо: при такому варіанті не можна, одержавши з банківського рахунку підприємства в касі банку готівку, одразу ж віднести її до відділення «Укрпошти» для оформлення переказу. Адже отриману в касі банку готівку необхідно насамперед (п. 29 Положення № 148), оформивши ПКО, оприбуткувати в касі підприємства (записати до касової книги). А вже потім видати (зрозуміло, з оформленням ВКО) підзвітнику, який віднесе її до відділення «Укрпошти» та оформить переказ. До речі — від імені підприємства. Зрозуміло, що цю суму можна видати із залишку (виручки) в касі. Щодо таких сум підзвітник подасть авансовий звіт з доданням підтвердної квитанції/чека РРО.
По-п’яте, отримання грошей у касі банку пов’язане з оплатою витрат на касове обслуговування. Та й за переказ теж платить підприємство. Тому до цього варіанта ви можете поставитися скептично…
Зауважимо, що цей варіант «незручний» також тим, що передбачає обов’язок подання авансового звіту. Тому, скажімо, перегнати ці гроші прямо з картки підзвітника через систему «Поштовий переказ» (https://www.ukrposhta.ua/perekaz-z-kartki-dodomu/) на домашню адресу або на поштове відділення вередливого працівника — не варіант, адже при цьому у підзвітника взагалі не буде жодного підтвердного «папірця». ☹
Зауважимо також, що п. 65 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270, говорить про можливість підприємства перерахувати зарплату (та оплатити послугу) безготівково на так званий поточний рахунок переказних операцій об’єкта поштового зв’язку, але перевірити, чи працює цей варіант саме в його відділенні «Укрпошти», мусить сам ваш вередун. Не факт, що й ваше відділення це вміє… Крім того, цей варіант пов’язаний з необхідністю ваших походів до потрібного (ймовірно, «центрального») відділення (з досвіду — кількаразових) та оформлення різних додаткових паперів…
Тут же зауважимо, що підприємство може перерахувати таку суму також безготівково — так би мовити, просто в касу будь-якого банку, де її отримає ваш працівник — увага! — не відкриваючи рахунку (п. 3.11 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22).
Застерігаємо вас: з огляду на «зарплатну природу» цієї суми використання корпоративної платіжної картки (КПК) для подібних перерахувань не годиться — це забороняє п. 8.3 Інструкції № 492*. Зрозуміло, тому не можна підвести такого працівника до банкомату, зняти цю суму готівкою з КПК та видати йому.
* Затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.
Через картку іншого працівника
На завершення обговоримо варіант «Договір доручення», при якому заробітна плата працівника переводиться в готівку (вас лякають ці слова? ☺) іншим працівником шляхом її: (1) безготівкового зарахування на його власну картку, (2) зняття у банкоматі і (3) передання в готівковій формі кінцевому бенефіціару — панові вередуну ☺.
У принципі подібний варіант законодавством допускається. Адже ст. 25 Закону про оплату праці забороняє обмежувати працівника у вільному розпорядженні своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. А заборони на вимогу працівника перерахувати зарплату на чужу картку законодавством не передбачено. Тут можуть бути інші проблеми — податкові (про це див. далі). Як ви розумієте, варіант, що обговорюється, — теж у межах згаданих раніше правовідносин представництва.
Відмінність у тому, що бухгалтерія повинна мати документальні підстави, і найперше:
1) обов’язково — заяву працівника, в якій він просить перераховувати належні йому суми заробітної плати на зазначений банківський рахунок третьої особи;
2) бажано — довіреність, видану цій третій особі (ч. 1 ст. 1007 ЦКУ), складену в довільній формі, але з конкретним зазначенням змісту доручення (ч. 1 ст. 1003 ЦКУ), а саме — що така особа від імені довірителя зобов’язана прийняти на свій банківський рахунок належні довірителю суми і передати їх останньому (до речі, п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦКУ вимагає передати їх негайно).
Причому оскільки ця довіреність — «довгограюча», краще договір доручення (ст. 1000 ЦКУ) укласти саме у письмовій формі.
Щодо використання для цього «зарплатно-проектного» рахунку повіреного зауважимо: узагалі-то п. 6.7 Інструкції № 492 формально не забороняє підприємству зараховувати на такий банківський рахунок одного працівника зарплату іншого.
Хоча, звичайно, більш коректний вигляд має варіант із зарахуванням «чужої» зарплати не на «зарплатно-проектний», а на інший рахунок повіреного.
Погано лише те, що податківці, очевидно, наполягатимуть на оподаткуванні ПДФО та ВЗ «чужої» зарплати, отриманої повіреним від імені працівника-довірителя (як для схожої ситуації вони вимагають у листі ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1718/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).
Проте, як бачите, варіанти є…
