"Високі зарплати і рівень знань, нижчий, ніж в українських учителів". Лікарчук розкритикував експертів директоратів МОН

Ігор Лікарчук: Мені, відверто кажучи, було дуже смішно читати завдання з тестів для майбутніх "державних експертів"

Фото: studway.com.ua

"Директоризація" Міністерства освіти і науки навряд чи дала щось позитивне освіті, особливо – дошкільній, загальній середній та професійно-технічній, заявив екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

Директорат із генеральними директорами та державними експертами у структурі Міністерства освіти і науки створили коштом міжнародних донорів, але після їх запровадження стали очевидними тільки дві зміни, пише у блозі на сайті osvita.ua екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

"Перша – та, що частина працівників Міносвіти продовжувала отримувати мізерні зарплати, працюючи в департаментах, управліннях та відділах. Натомість зарплата у працівників директоратів стала набагато-набагато-набагато більшою... Друга зміна – та, що суттєво збільшилася кількість наказів, інструкцій та інших документів, які почали дев'ятим валом котитися з міністерства і які, відверто кажучи, за якістю підготовки і рівнем опрацювання не відрізнялися в позитивну сторону від тих, що готували старі кадри в департаментах", – написав експерт.

Лікарчук додав, що сам добір працівників директоратів був "досить специфічним": у його основу поклали конкурс, найважливішими складниками якого стали тестування і рівень знання іноземних мов.

"Я мав нагоду бачити кілька тих тестів, що їх виконували претенденти. Вибачте, але багато простих учителів продукують тести набагато вищого рівня. Мені, відверто кажучи, було дуже смішно читати завдання з тестів для майбутніх "державних експертів": майже всі запитання – звичайна угадайка з недолугими дистракторами. А щодо знання іноземної мови, то при всьому моєму розумінні важливості цього питання, зазначу, що навряд чи можна було його ставити одним із головних у відборі експертів. Тому й набрали в директорати не "державних експертів" у повному розумінні цього слова, а швидше – агентів змін", – вважає він.

Отже, у директоратах представлено дуже мало фахівців, які мають необхідний досвід та знання, констатує Лікарчук.

"У директорати прийшли, мабуть, непогано освічені люди, багато із зарубіжними дипломами, але в переважній більшості – із книжковим рівнем знань про освіту. Типу: "Моя бабуся була вчителькою, то я знаю, що таке освіта", – пише Лікарчук.

"Директоризація" міністерства навряд чи що-небудь позитивне додала освіті, заявив він, особливо – дошкільній, загальній середній, професійно-технічній.

"Єдиний "плюс" – радий за людей, які працюють у директоратах. Бо вони отримують зарплату, за яку можна жити. Чого не скажеш про працівників не директоратів", – резюмував Лікарчук.