Радіація на Землі була присутня завжди. З самого початку зародження життя у всіх його проявах розвивалось на Землі на фоні постійно існуючої радіації. Тому є всі підстави вважати, що живі організми повинні добре переносити її вплив в тому випадку, коли рівень останньої не дуже високий. Крім того, сьогодні неможливо уявити медицину без рентгенівської діагностики та радіотерапії, промисловість без атомної енергетики, рентгенівської дефектоскопії і т.і. Однак, аналіз “ядерних” уроків минулого підтверджує, що вплив на екологію та живі організми дуже високого рівня радіації приводить до біди.
В 2023 році виповнюється 37 років від найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Саме 26 квітня 1986 року, о 1:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, який зруйнував частину реактора та машинного залу. Спалахнула пожежа. Вогонь перекинувся на дах третього енергоблоку. Його гасили до 5 години ранку.
Катастрофа стала не лише екологічною трагедією, але і періодом жахливих випробувань для її ліквідаторів та місцевих жителів, життя яких назавжди змінилося. Від гострої променевої хвороби у перші місяці після вибуху на Чорнобильській АЕС загинула 31 людина. Радіоактивного опромінення зазнали 8,5 мільйона людей. У ліквідації наслідків аварії взяли участь близько 240 тисяч людей. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки – понад 600 тисяч.
В перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Було вивезено 115 тисяч людей. Їм забороняли брати з собою речі та домашніх улюбленців. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2 293 населені пункти.
В результаті катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 мільйонів гектарів земель. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На Білорусь припало близько 60% шкідливих викидів. І досі залишаються в пам'яті ті події та жахливі наслідки для людства і природи. До цього часу нашу свідомість тривожать фотографії того часу, кадри відеохроніки та медична статистика захворювань.
Наприкінці 1986 року зруйнований реактор Чорнобильської атомної станції накрили спеціальним "саркофагом". За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії. 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. У 2004 році було проведено тендер на проектування і спорудження нового "саркофагу" - Нового безпечного конфайнмента. 29 жовтня 2007 року почалися роботи а 29 листопада 2016 року Арку НБК було насунуто на об’єкт "Укриття" та введено в експлуатацію. За задумом проектувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років.
Через відсутність людей, в чорнобильській зоні утворився “умовно захищений” заповідник. Тут знайшла притулок безліч видів тварин та птахів, багато з яких занесені до червоної книги України. Також у мирний час до зони відчуження нерідко організовувалися екскурсії.
Здавалось, що повторення таких подій неможливе. Однак природа внесла свої корективи і в 2011 році ми знову стали свідками жахливих землетрусів в Японії, телерепортажі яких нагадували фантастичні фільми і шокували весь світ своїми жертвами і руйнуваннями. Найжахливішою обставиною цих подій стали пошкодження та вибухи на трьох атомних електростанціях “Фукусіма”, перший з яких відбувся 11 березня 2011 року. Пошкодження атомних реакторів стало причиною надходження радіоактивних речовин в навколишнє середовище, воду, продукти харчування. Преса рябіла повідомленнями про виявлення в об'єктах навколишнього середовища радіоізотопів йоду-131, стронцію-90, цезію-137.
Незважаючи на всі ці та інші аналогічні події на сьогодні атом залишається одним з основних і самих дешевих джерел енергозабезпечення населення землі, однак і відповідно складає потенційну загрозу для оточуючого середовища.
Який же механізм впливу радіації на організм людини та які заходи слід вжити в разі виникнення аналогічної ситуації?
Коли радіоактивне (іонізуюче) випромінювання проходить через тіло людини або коли в тканинах організму присутні радіоактивні речовини, енергія хвиль і частинок передається цим тканинам. При переході енергії до клітин і рідин тіла відбувається збудження їх атомів і молекул, що приводить до пошкодження клітин, порушення їх діяльності і навіть гибелі (в залежності від отриманої дози опромінення і стану здоров'я людини на момент опромінення). Пошкоджень, які викликані в організмі іонізуючим випромінюванням буде тим більше, чим більше енергії воно передало тканинам. Кількість такої переданої організму енергії називається дозою.
Ураження людини радіоактивним випромінюванням можливо в результаті як зовнішнього так і внутрішнього опромінювання. Зовнішнє випромінювання створюється радіоактивними речовинами, що знаходяться поза організмом, а внутрішнє – тими, що потрапили в організм з повітрям, водою і їжею. При зовнішньому опроміненні найбільш небезпечні випромінювання з високою проникаючою здатністю, а при внутрішньому – з іонізуючою. Вважається, що внутрішнє опромінення більш небезпечне, ніж зовнішнє, від якого нас захищають стіни приміщень, одяг, шкіра, спеціальні заходи захисту і т.і. Внутрішнє опромінення впливає на незахищені тканини, органи, системи тіла, причому на молекулярному, клітинному рівні і шкодить організму більше ніж зовнішнє.
Враховуючи наведене вище слід звернути увагу на основні шляхи надходження радіоактивних речовин та доступні і прості профілактичні заходи.
В першу чергу слід згадати про радіоактивний йод -І-131 викид якого (“йодний удар”) мав місце на Чорнобильській АЕС і аналогічно в Японії. Період його напіврозпаду складає 8 днів. Як відомо, нормальний йод накопичується в щитовидній залозі і життєво необхідний для її функціонування, У випадку дефіциту звичайного йоду в організмі, радіоактивний йод отримує можливість накопичуватися в щитовидній залозі і пошкодити її. Тобто в таких випадках набуває позитивного значення достатній вміст в організмі звичайного йоду. Але, якщо переживання за здоров'я вас все ж турбує, зверніться до лікаря, а не приймайте препарати йоду самостійно. Шкода для організму від передозування препаратів йоду може бути більшою за шкоду від прямого впливу радіоактивного йоду.
Що слід знати про шляхи надходження радіонуклідів в організм людини та профілактику їх впливу?
Основний внесок у забруднення людей радіонуклідами дають продукти харчування. Відомо, що радіоактивні ізотопи цезію і стронцію, які є хімічними аналогами відповідно калію і кальцію, мають високу біологічну рухливість. При наявності їх в ґрунтах вони інтенсивно надходять в рослини. Найбільш небезпечними є стронцій-90 і цезій-137, які характеризувалися відносно високим виходом при аварії на АЕС, великим періодом напіврозпаду, високим коефіцієнтом переходу із ґрунту в рослини і інтенсивністю включення в біологічний ланцюжок. Наприклад, в товарній частині рослинницької продукції (зерно, коренеплоди, клубні) на одиницю сухої маси більше всього забруднюються стронцієм коренеплоди (столовий буряк, морква), дещо менше бобові культури (горох, соя), потім картопля і найменшу кількість – зернові злакові культури (пшениця, жито).
Тому в регіонах з підвищеним радіаційним впливом, слід звернути особливу увагу на чисте харчування і воно повинно бути, по можливості, повноцінним, різноманітним, з великою кількістю поживних речовин, вітамінів, макро- і мікроелементів, амінокислот. Багато мікроелементів (натрій, калій, кальцій, фосфор та ін.) є конкурентними антагоністами деяких радіонуклідів. Тому при зниженні надходження в організм якого-небудь із них різко збільшується небезпека накопичення у відповідному критичному органі його конкурентного радіоізотопа.
При нормальному і навіть підвищеному надходженні в організм мікроелементів з продуктами харчування конкурентні радіонукліди не можуть повністю включитися в обмін і переважно виводяться із організму. Наприклад, радіоактивні стронцій і радій всмоктуються в кишківнику, однак значно повільніше, ніж нерадіоактивний кальцій, який є іонним конкурентом цих радіонуклідів, які включаються в обмін по кальцієвому шляху. Тому достатня кількість кальцію в організмі перешкоджає накопиченню стронцію і радію і сприяє їх виведенню. Навпаки, дефіцит кальцію в їжі сприяє накопиченню стронцію в організмі. По даних ВОЗ, для нормального кальцієвого балансу необхідно щоденно вводити з їжею 0,4-0,5 г кальцію дорослим, 0,4-0,7 – підліткам і 1,0-1,2 г – вагітним жінкам.
На думку більшості вчених, в періоди загрози поступлення радіонуклідів в організм, щоденну дозу кальцію необхідно підвищити в 2-3 рази (до 1-2 г), краще з їжею. Наприклад, в 1 л молока знаходиться 1,0-1,2 г кальцію. Бажано збільшити в харчовому раціоні згущеного молока, твердих і плавлених сирів, яловичини і яєць, а також рослинних продуктів, багатих мінеральними солями і вітамінами (абрикоси, вишні, черешні, цитрусові, смородина, шипшина, виноград, малина, кабачки, петрушка, кріп та ін.).
Іонним конкурентом іншого поширеного радіонукліду – цезію-137, який створює небезпеку внутрішнього опромінення, є калій. Підвищене надходження в організм калію з такими продуктами як баклажани, зелений горошок, картопля, помідори, кавуни, також може знизити накопичення радіоактивного цезію в критичних органах.
В харчовому раціоні в великій кількості повинні бути вітаміни. По данних багатьох досліджень навіть при малих дозах іонізуючого випромінювання збільшується потреба організму в вітамінах, так-як багато з них, маючи певні властивості, допомагають організму легше перенести підвищені рівні радіації. Це пов’язано з тим, що деякі вітаміни, наприклад вітамін Е, є антиоксидантами, тобто захищають багато біологічних речовин від окислення. А чим менше в клітинах знаходиться кисню, тим вони менш чутливі до іонізуючого випромінювання. Основними джерелами вітаміна Е є неочищені масла - соєве, кукурудзяне, соняшникове, обліпихове.
Слід також пам'ятати, що в результаті технологічної переробки харчової сировини і кулінарної обробки продуктів вміст в них радіонуклідів суттєво знижується. Для прикладу, активність радіонуклідів в грибах після миття та відварювання зменшується приблизно на 70-80% (при умові, що відвар, в який перейшли радіонукліди, буде злитий.
Для виведення радіонуклідів, які вже потрапили в організм рекомендується раціональне харчування з достатньою кількістю продуктів, що викликають виражене механічне, хімічне і термічне подразнення, перистальтику кишківника. Корисні продукти, що в значній кількості мають грубу рослинну клітковину (хліб грубого помолу, перлова і гречана каші, холодні овочеві супи, блюда із варених і сирих овочів),
При плануванні профілактичних заходів особлива увага повинна бути приділена дітям і підліткам, так-як вони мають підвищену радіаційну чутливість.
Не зважаючи на всі складності життя продовжується і дотримуючись даних та інших рекомендацій можливо захистити себе, свою сім'ю, і особливо дітей, від дадаткового променевого навантаження, що позитивно відобразиться на здоров'ї.
Лікар з радіаційної гігієни Валерій ЛИТЮК