Озеро Синевир (інша назва – Морське Око) – найбільше і найкрасивіше озеро Українських Карпат, що розкинулося між горами, серед смерекового лісу на висоті 989 метрів над рівнем моря. Знаходиться в Міжгірському районі Закарпатської області, в гірському масиві Внутрішні Горгани. Синевирське озеро вважається перлиною Карпат і є найцікавішим об’єктом Національного парку “Синевир”. Його водне дзеркало має площу 4-5 га, середня глибина коливається від 8 до 10 метрів, а максимальна сягає 24 метрів.
Озеро Синевир – Морське Око
Озеро Синевир утворилося в результаті сильного зсуву, який був викликаний землетрусом близько 10 тис. років тому. Гірські кам’янисті породи стали на шляху швидкого потоку, утворили греблю і перегородили вузьку долину. Котловина, що виникла при цьому, заповнилася водами трьох гірських струмків. Після зсуву вода все-таки знайшла вихід у вузькому тілі греблі, і озеро стало проточним. Температура верхнього шару води влітку не нагрівається більше 18 ° C, а на глибині 2-2,5 метра температура опускається до 10-13 ° C. Глибинні шари води і влітку, і взимку мають однаково низьку температуру – близько 4 ° C.
Чисті води Синевирського озера дуже полюбилися озерній, джерельній і райдужній форелі. Майже весь час вона проводить далеко від берега. Але в теплі дні запливає в неглибокі місця до берегів озера. Гольяни – невеликі рибки, зграї яких невпинно плавають біля берега в пошуках їжі. Також в озері водиться багато раків.
Синевирське озеро має форму трохи спотвореного чотирикутника – маленькі миси утворюють незначні затоки. На середині водойми, немов зіницю величезного блакитного ока, розташовується маленький острів площею всього кілька метрів. Ось звідки пішла народна назва – Морське Око. У період підняття рівня води він повністю огортається водою і зникає.
Береги озера Синевир круті, а місцями навіть обривисті. Навколо водойми ростуть столітні ялиці та смереки. У західній частині Синевира гармонійно вписалася в навколишній ландшафт оглядовий майданчик. На східному березі височить 13-метрова скульптурна композиція “Синь і Вир”, яку виготовили з червоного дерева закарпатські скульптори М. Санич та І. Бродін.
Синь і Вир
Дві казкові фігури, що зустрічають гостей над озером, – це Синь і Вир, що колись мешкали в цих краях. Це їх любові присвячено Синевирське озеро, за переказами, через них воно тут і з’явилося. Дерев’яні зображення двох закоханих відображаються у воді, наголошуючи на тому, як вона спокійна. Але колись в цих місцях розгорнулися драматичні події, про які розповідає красива стародавня легенда.
Давним-давно жив в цих краях багатий граф, у якого була дочка Синь. Одного разу він вирішив відправитися в ліс, щоб перевірити, чи добре працюють його лісоруби, а Синь попросилася сходити з ним. Поки граф розмовляв з дроворубами, дочка вирушила на прогулянку. Вона повільно йшла лісом, рвала квіти, як раптом до неї долинули дивні звуки сопілки. Синь захотілося з’ясувати, звідки доносяться ці мелодійні звуки, і незабаром вона вийшла на луг, на якому в оточенні овець, що пасуться, сидів пастуха Вир, з дудочки якого і лилася зачаровуюча мелодія. Вона попросила Віра зіграти їй ще раз і ще – і так до пізнього вечора, поки не прийшов час повертатися додому. Йдучи, Синь пообіцяла повернутися сюди знову, і вони стали таємно зустрічатися все частіше. Коли батько дізнався про таємне захоплення доньки – він був в обуренні і заборонив зустрічатися з пастухом, але це не зупинило закохану дівчину. Старий граф пригрозив юному хлопцю, що стратить його, якщо той не залишить у спокої його дочку, але він не злякався цих загроз. Тоді старий граф наказав убити пастуха Вира. Слуги зіштовхнули на хлопця величезний валун, а прийшла Синь, побачила, що сталося з її коханим, сіла біля його кам’яної “могили” і гірко заплакала. Її сльози затопили галявину, а незабаром і сама дівчина зникла в обіймах синіх вод великого озера. Місцеві жителі назвали озеро на честь закоханих – Синевир. Колір води в озері – колір очей Сині, а посеред озера острівець – місце загибелі Вира.
Національний природній парк “Синевир”
Синевирське озеро входить до складу Національного природного парку “Синевир”, який був створений в 1989 році. Площа парку становить 40400 га, 5807 з яких відведено під заповідну зону.
На території парку Синевир знаходиться відоме верхове болото Глуханя, а також пам’ятник природи озеро Озірце. Є й інші цікаві об’єкти: пам’ятки дерев’яної архітектури, мінеральні джерела, Музей лісу і сплаву, Музей архітектури і побуту “Старе село”, Кам’янецький водоспад.
Тутешня флора і фауна унікальні – 22 види тварин і 40 видів рослин занесені до Червоної книги України. У 2011 році на території національного парку відкрився перший в Україні реабілітаційний центр для бурих ведмедів. Він створений з метою надання допомоги ведмедям, які незаконно утримувалися в неволі і зазнали жорстокого поводження. Близько року тому біля озера знімали перший український фільм жахів у форматі 3D під назвою “Синевир”.
Гостям Синевира пропонуються різноманітні екскурсії в гори – прогулянки по околицях, сходження на Озірну, верхові прогулянки. Можна взяти напрокат туристичне спорядження, велосипеди. Пропонуються прогулянки верхи на конях уздовж берега.
Озеро Синевир відео:
Озеро Синевир карта:
Відвідайте поруч:
Реабілітаційний центр для бурих ведмедів “Синевир”
Реабілітаційний центр для бурих ведмедів – місце, де тварини вчаться заново жити, пристосовуються до нових, нормальних природніх умов. Саме тут ведмедям вдається забути про погане, жорстоке поводження з боку людини і поступово пристосуватися до нового для себе життя. Реабілітаційний центр в Закарпатській області – наймасштабніший цільовий проект в Європі, який створювався за безпосередньої участі держави і небайдужих до цієї проблеми людей.
Водоспад Шипіт, с. Пилипець, Закарпаття
Водоспад Шипіт знаходиться в казково красивому місці. Навколо нього ароматний хвойний ліс, тиша і прохолода. Прогулюючись у цій красивій місцині, ви почуєте чарівний спів птахів, поринете в гармонійну атмосферу лісового царства і раптом почуєте наростаючий гул. Це шум водоспаду Шипіт. Його водяні струмені зриваються з 14-метрової висоти, утворюючи кілька чудових каскадів і розсіюючи бризки хмарою прозорих крапель. Погляди туристів по-справжньому зачаровані цим незвичайним дивом природи.
Село Колочава Міжгірський район Закарпатської області
На Закарпатті є унікальне село. Високогірна Колочава, що на Міжгірщині, із населенням 8 тисяч осіб має десять музеїв, історію села увіковічнюють 20 пам’ятників, а ще кілька традиційних щорічних фестивалів. До того ж неймовірно красиві природні краєвиди ваблять сюди туристів. Якщо ви любите гірські краєвиди, чисте повітря, прагнете дізнатися більше про автентичність закарпатського села, відчути гостинність місцевих мешканців то ви точно маєте навідатись до Колочави.
Село Сойми | Хустський район, Закарпаття
Село Сойми знаходиться в мальовничій гірській місцевості, славиться своїми мінеральними водами, які допомогли багатьом людям. Сойми відомі з 1410 року. Головним багатством поселення є джерело мінеральної води, що має цілющі властивості. Вода придатна для прийняття ванн і для пиття. Джерело води доступне для всіх бажаючих. Архітектурною пам’яткою села є дерев’яна церква Василя Великого.
Гора Гемба (Гимба) | Пилипець, Закарпаття
Вражаюча, популярна серед лижників карпатська гора Гемба, або як її ще називають Гимба, є однією з найвищих вершин гірського масиву Полонина Боржава, яка відноситься до великої гірської системи Карпат. Гора Гемба розташована в південно-західній частині гірського масиву Полонина Боржава на території Закарпатської області.
EtnoSvit