Google Chrome має багато функцій, які веб-майстри можуть налаштувати відповідно до потреб користувачів. У Google Chrome вбудовано програму Gears, яка дозволяє веб-майстрам використовувати різні API, наприклад, автономне сховище. Окрім цього, веб-програми в Google Chrome можуть функціонувати як програми "для роботи на комп'ютері", оскільки деякі користувачі запускають Google Chrome у режимі мінімалістського інтерфейсу користувача, у якому відображається лише рядок заголовка.
Також Google Chrome використовує новий механізм JavaScript (V8), який обробляє запити набагато швидше, ніж існуючі інтерпретатори JavaScript. Це дає змогу створювати складніші та функціонально насиченіші програми AJAX, скоротивши час і обмеження обробки даних. І насамкінець, оскільки Google Chrome створено на базі WebKit, користувачі цього веб-переглядача зможуть використовувати функції CSS3, які додавалися до WebKit після їх випуску.
Існують різні веб-переглядачі, за допомогою яких можна здійснювати пошук в Інтернеті. Докладніше про найбільш поширені переглядачі можна дізнатися на їхніх веб-сайтах.
Рядок користувацького агента в Google Chrome виглядає так:
Mozilla/5.0 (Windows; U; Windows NT 5.1; en-US) AppleWebKit/525.13 (KHTML, like Gecko) Chrome/0.X.Y.Z Safari/525.13.
Google Chrome застосовує систему візуалізації WebKit, яку використовують також інші веб-переглядачі, наприклад Apple Safari. Веб-сторінки в Google Chrome виглядають так само, як і в інших переглядачах, створених на базі WebKit. Щоб знайти ці веб-переглядачі, треба шукати слово webkit у рядках агента користувача, а не просто конкретні назви веб-переглядача (наприклад, Google Chrome або Safari).
Для правильного відображення вмісту у веб-переглядачі у верхній частині коду вашого документа завжди потрібно вказувати відомості про кодування вмісту та символів. У разі використання фреймів або i-фреймів тип кодування також потрібно вказувати вгорі коду цих фреймів. Деякі веб-переглядачі (зокрема Google Chrome) не розпізнають описи кодування, які розміщено всередині документа (наприклад, після CSS або сценарію в розділі заголовка документа).
Приклади правильного розташування кодування:
<html>
<head>
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=windows-1251">
<script type="text/javascript">
... ваш код JavaScript ...
</script>
.......
Переконайтеся в тому, що ваш веб-сервер не надсилає несумісні заголовки HTTP. Заголовки, надіслані веб-сервером, заміняють будь-які описи наборів символів на сторінці.
Google Chrome не зчитує інформацію, описану в document.write(). Якщо цей метод використовується для опису кодування в i-фреймах, під час їх відображення можуть з'являтися спотворені символи. Замість:
frame1.js
document.write("<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=windows-1251">"); ... інший код JavaScript ...
...радимо застосовувати таке кодування:
frame1.html
<html> <head> <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=windows-1251"> <script type="text/javascript"> ... ваш код JavaScript ... </script> ...
Google Chrome використовує процентне кодування параметрів запиту в URL-адресах. Переконайтеся, що ваші серверні сценарії правильно розшифровують процентно закодовані символи перед обробкою даних.
Потрібно вказати версію плагіна NPAPI.
Підтримка ActiveX забезпечується лише в Internet Explorer (і веб-переглядачах, розроблених на базі Internet Explorer) у Windows. Google Chrome, Mozilla Firefox, Apple Safari й інші переглядачі не підтримують технологію ActiveX. Натомість ці веб-переглядачі використовують інтерфейс прикладного програмування плагінів Netscape (NPAPI).
У Google Chrome існує два способи перегляду та налагодження помилок JavaScript:
help.На відміну від Internet Explorer, Google Chrome застосовує іншу систему візуалізації, тому веб-сторінки можуть відображатися по-різному. Apple Safari та Google Chrome застосовують однакову систему візуалізації (WebKit), тому сторінки в цих веб-переглядачах відображаються однаково.
Існує декілька інструментів для випробовування веб-сайту в Google Chrome.
Переконайтеся, що ваші зовнішні таблиці стилів відображаються з належним набором символів і типом вмісту. Вони мають відображатися як text/css або text/css;charset=X.
Не варто вказувати набір символів для таблиці стилів у заголовку HTTP; замість цього радимо додати опис на самому початку таблиці стилів CSS (без попередніх символів, у тому числі пробілів і розривів рядків), як показано нижче:
@charset "xxx"
Якщо дані про кодування не вказано, таблиця стилів може бути неправильно проаналізована.
Докладніше про це йдеться в документації Консорціуму W3C на сторінці http://www.w3.org/TR/CSS21/syndata.html#charset.
Поведінка Google Chrome за умовчанням передбачає згортання та відображення лише рядка заголовка спливаючих вікон у нижній правій частині вікна веб-переглядача. Користувачі можуть переглядати вміст спливаючих вікон, перетягнувши їх за рядок заголовка в кращу позицію для перегляду. Такий механізм дозволяє завантажувати спливаючі вікна, не порушуючи функціональність веб-сайтів, на яких вони з'являються. Це також запобігає перекриттю сторінки небажаними спливаючими вікнами, які відволікають увагу користувачів.
Цей знак повідомляє про проблему з використанням SSL на сторінці. Натисніть цей знак оклику в Google Chrome, щоб отримати додаткові відомості про проблему. Здебільшого проблеми виникають унаслідок розміщення на сторінці змішаного вмісту. Припустімо, що веб-сторінка верхнього рівня обслуговується HTTPS і захищена SSL, але ви додали на неї ще й елементи (наприклад, зображення, сценарії або CSS), які обслуговуються через HTTP. Щоб на сторінці відображався замок, увесь її вміст має обслуговуватися через HTTPS.
Команда Google Chrome планує в майбутніх версіях здійснювати підтримку бази даних АРІ HTML5, а також інших API, які підтримують WebKit, включно з автономним режимом і робочими процесами.
Користувачі Google Chrome можуть створювати ярлики для будь-якої веб-сторінки в розділі Створити ярлики програми в меню Сторінка. За умовчанням нові ярлики мають назву та значок сторінки, на яку вони вказують.
Щоб надати заголовок, URL-адресу й опис ярлика Google Chrome, який указує на вашу сторінку, у розділ заголовка документа <head> необхідно вставити певні мета-теги.
| Налаштування: | Тег | Приклад |
|---|---|---|
| Заголовок ярлика | application-name | <meta name="application-name" content="Gmail"/> |
| Опис (надається за наявності місця, наприклад на панелі налаштувань) | description | <meta name="description" content="Google's approach to email"/> |
| Перехід за URL-адресою після натискання ярлика | application-url | <meta name="application-url" content="http://www.gmail.com"/> |
| Значок ярлика | <link rel="icon" href="gmail_32x32.png" sizes="32x32"/> |
Наприклад:
<head>
<meta name="application-name" content="Gmail"/>
<meta name="description" content="Google's approach to email"/>
<meta name="application-url" content="http://www.gmail.com"/>
<link rel="icon" href=gmail_32x32.png sizes="32x32"/>
<link rel="icon" href=gmail_48x48.png sizes="48x48"/>
</head>
Ці теги точно відповідають тегам Gears Desktop API. Докладніше в документації Gears Desktop API.
Оскільки Google Chrome має структуру, що дозволяє одночасно виконувати кілька операцій, вкладки можуть відкриватися як окремі операції, незалежно одна від одної та основної операції веб-переглядача. Оскільки нові вкладки, створені однією сторінкою, як правило, відкриваються в межах однієї операції, вихідна сторінка може отримати доступ до нової вкладки за допомогою JavaScript.
Однак Google Chrome шукає підказки, щоб відкрити нові вкладки в межах окремих операцій, якщо нова вкладка використовується для переходу з іншого веб-сайту.
Найпростіший спосіб – використати посилання на інший веб-сайт, який створює нове вікно, не передаючи інформацію про джерело посилання. Google Chrome сприймає це як підказку залишити нову сторінку ізольованою від вихідної сторінки та завантажує нову сторінку в межах окремої операції. Наприклад:
<a href="http://differentsite.com" target="_blank" rel="noreferrer">Open in new tab and new process</a>
Якщо потрібно відкрити нову вкладку в межах нової операції, передаючи при цьому інформацію про джерело посилання, виконайте в JavaScript указані нижче дії.
opener щойно відкритої вкладки на null, щоб вона не мала доступу до вихідної сторінки.Наприклад:
var w = window.open();
w.opener = null;
w.document.location = "http://differentsite.com/index.html";
Ці підказки працюють лише для URL-адрес, які знаходяться на домені чи в протоколі, відмінному від того, на якому знаходиться сторінка, що створила спливаюче вікно. Наприклад, якщо сторінка, яка створила спливаюче вікно, знаходиться на сайті http://www.example.com.ua/:
Якщо в Google Chrome увімкнено функцію "Chrome Instant", більшість веб-сторінок завантажуються, щойно URL-адресу введено в адресний рядок, ще до того, як користувач натисне клавішу Enter.
Якщо ви – адміністратор веб-сайту, таку поведінку Google Chrome на своєму сайті можна заборонити, виконавши вказані нижче дії.
X-Purpose: instant
HTTP 403 ("Forbidden").Коли користувач вводить одне слово в адресний рядок, Google Chrome здійснює пошук цього терміну та показує результати за допомогою пошукової системи користувача, призначеної за умовчанням. Водночас для перевірки справжності веб-сайту Google Chrome робить запит HEAD для http://терміну. Якщо Google Chrome отримає відповідь HTTP/2xx (наприклад, HTTP/200 OK), користувач побачить повідомлення із запрошенням підтвердити перехід на цей веб-сайт. Перехід на веб-сайт із повідомлення встановить такий сайт цільовим для подальших запитів цього терміну за умовчанням.
Таке повідомлення із запрошенням також відображатиметься в Google Chrome у разі отримання таких відповідей:
Переконайтеся в тому, що ваш веб-сервер належним чином відповідає на запити HEAD, а не лише на запити GET для сторінки.
Наприклад, якщо веб-сайт знаходиться за адресою http://project.intranet.example.com.ua, і в межах цієї корпоративної мережі користувач вводить в адресний рядок запит project:
Користувачі можуть змінювати параметри (пошуку) за умовчанням, ввівши project/ або http://project, чи вибравши запис в адресному рядку project/ замість Пошук project.
Щоб дати можливість Google Chrome включити веб-сайт у список пошукових систем веб-переглядача, надайте документ з описом OpenSearch (OpenSearch description document, OSDD). Докладніше про OpenSearch ідеться на сайті http://www.opensearch.org.